ПОВЫШЕНИЕ ФИЗИКО-МЕХАНИЧЕСКИХ СВОЙСТВ ЭКОНОМНОЛЕГИРОВАННЫХ ЛИТЫХ СТАЛЕЙ

Автор(и)

  • G. Bialik Запорожский национальный технический университет, г. Запорожье, Україна
  • R. Mohnach Запорожский национальный технический университет, г. Запорожье, Україна
  • V. Gontarenko Запорожский национальный технический университет, г. Запорожье, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15588/.v0i2.99213

Ключові слова:

экономнолегированная, низкоулеродистая, среднеуглеродистая сталь, комплекс свойств, межкритический интервал температур (МКИ)

Анотація

Рассмотрена задача эффекта получения высокопрочных экономнолегированных низкоуглеродистых сталей на примере использования нового типа модификаторов. В результате анализа теоретических предпосылок авторы доказывают возможность получения комплекса свойств, присущих легированным среднеуглеродистым сталям, на низкоулеродистых сталях в случае применения нового модификатора, а так же применения закалки из межкритического интервала температур (МКИ).

##submission.downloads##

Номер

№ 2 (2015): Нові матеріали і технології в металургії та машинобудуванні

Розділ

Конструкційні і функціональні матеріали

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.