Інформація для авторів

 РедагуватиРедагувати Інформація

Журнал «Нові матеріали і технології в металургії та машинобудуванні» (НМТ) призначений для публікації найбільш значимих наукових і практичних результатів досліджень учених вищих навчальних закладів і наукових організацій.
Журнал включений до переліку наукових видань України, у яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття вчених ступенів доктора і кандидата технічних наук .

Статті, що опубліковані в журналі, реферуються у провідних міжнародних та національних реферативних журналах і наукометричних базах даних.

Журнал видається чотири рази на рік і розповсюджується за Каталогом періодичних видань України (передплатний індекс - 23271).

Подання матеріалів статті для публікації в редакцію журналу здійснюється поштою або особисто і повинне містити такі документи:

1) експертний висновок про можливість відкритого опублікування статті (для громадян України); 
2)  Рукопис (роздруківка) статті, підписаний на останній сторінці всіма авторами, у двох екземплярах; 

3) рецензію від фахівця в даній галузі з вченим ступенем доктора наук, бажано, не працюючого в одній установі з автором.   Підпис рецензента обов’язково мусить бути завірений;

4) відомості про авторів українською та англійською мовами, що містять назву статті, а також для кожного автора: прізвище, ім'я, по батькові (цілком), науковий ступінь, вчене звання, академічні і почесні звання, нагороди, посаду, місце роботи, поштову адресу місця роботи, домашню адресу, адресу електронної пошти, робочий, домашній та мобільний телефони, а також указівка, з ким вести переписування.

 При подачі рукопису в журнал автори повинні підтвердити його відповідність усім установленим вимогам, а також засвідчити, що їм належать виняткові авторські права на статтю, що вона раніше не була опублікована і не подавалася на розгляд до редакцій інших журналів.

Вимоги до оформлення статті. Приймаються до розгляду статті англійською і українською мовами. Обсяг статті повинен становити не менше чотирьох і не більше шістнадцяти сторінок.   Шаблон для оформлення статей Шаблон_НМТ

Структура статті повинна містити наступні елементи.

1) Індекс УДК (Універсальної десяткової класифікації) приводять відповідно до таблиць, що випускаються Консорціумом УДК (http://www.udcc.org).

2) Назва статті повинна бути короткою, ясною, інформативною, виразною, відбивати зміст статті і привертати увагу читача. Максимальна довжина заголовка – 10-12 слів. У заголовку можна використовувати тільки загальноприйняті скорочення і небажано використовувати формули.

3) Список авторів містить прізвище й ініціали кожного автора у називному відмінку, його науковий ступінь і вчене звання, посаду і місце роботи, місто і країну проживання. Імена співавторів колективної статті приводять у прийнятій ними послідовності.

4) Анотація – коротка, доступна для неспеціаліста характеристика статті з погляду на її призначення, зміст, вид і форму, що дозволяє установити основний зміст статті, визначити її релевантність і вирішити, чи варто звертатися до її повного тексту. Анотація повинна бути інформативною, змістовною (відбивати основний зміст статті і результати досліджень) і структурованою (відбивати логіку опису результатів у статті). Структурована анотація повинна містити такі заголовки (виділені жирним шрифтом): Актуальність, Мета, Метод, Результати, Висновки (описуються наукова новизна і практична значущість). Вона повинна містити загальну характеристику теми дослідження і розв'язуваної проблеми, об'єкта, мету наукового дослідження, опис методу дослідження, опис наукової новизни і практичної значущості роботи, основні отримані результати і висновки, цінність проведеного дослідження, внесок роботи у відповідну галузь знань. Предмет, тема, мета роботи вказуються, якщо вони не зрозумілі з заголовку статті. В анотації не повинен повторюватися текст самої статті, а також її назва, не повинні міститися цифри, формули, таблиці, внутрітекстові виноски, посилання і скорочення. Середній рекомендований обсяг анотації – 300 слів (приблизно 1800 друкованих знаків).
5) Ключові слова виражають основний зміст статті, слугують орієнтиром для читача і використовуються для пошуку статей в електронних базах і реферативних журналах. Вони вибираються з тексту статті, наводяться у кількості 4–10 слів або стійких словосполучень і повинні відбивати область науки, у рамках якої написана стаття, тему, мету, об'єкт дослідження.

Назву, список авторів, анотацію і ключові слова наводять на двох мовах: англійській і українській.

6) Вступ коротко (не більш однієї сторінки) розкриває сутність і стан наукової проблеми (задачі) у загальному вигляді, а також її значимість і зв'язок з науковими і практичними задачами, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Шляхом критичного аналізу й узагальненого порівняння з відомими рішеннями проблеми коротко обґрунтовують актуальність (ступінь важливості в даний момент і в даній ситуації) і доцільність роботи для розвитку відповідної області науки або виробництва. Описують об'єкт дослідження (процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення), предмет дослідження (міститься в межах об'єкта), формулюють мету роботи і задачі, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети (як правило, ці формулювання починаються з дієслів: розробити, виявити, обґрунтувати і т.п.). Вступ подає вступну інформацію про тему статті, що дозволить читачу зрозуміти й оцінити результати поданого дослідження без додаткового звертання до інших літературних джерел, описує пробіли і протиріччя в дослідженнях з розв'язуваної проблеми.

7) Постановка задачі (обсягом біля половини сторінки) дає чітку формальну математичну постановку розв'язуваної задачі: перелічуються вихідні дані (вхідні змінні) і бажані результати (вихідні змінні), визначаються критерії оцінки якості результатів і обмеження, уводяться необхідні визначення. Даний розділ не повинний містити аналіз або інтерпретацію даних і досліджень.

8) Огляд літератури містить теоретичне ядро дослідження. Він коротко (не більше двох сторінок), критично висвітлює, оцінює й узагальнює роботи попередників (як публікацій, у яких розпочате вирішення даної проблеми, так і останніх публікацій), окреслює основні етапи розвитку наукової думки з розв'язуваної проблемі, виділяє невирішені раніше частини загальної проблеми і визначає місце статті у розв’язанні проблеми, обґрунтовує вибір напрямку досліджень. Даний розділ уточнює, конкретизує, доповнює і розширює матеріал вступу, слугує його обґрунтуванням і поясненням.

9) Матеріали і методи – це виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Тут описують загальну методику дослідження настільки докладно, щоб його результати могли бути відтворені: описується послідовність виконання дослідження, обґрунтувується вибір використовуваних і викладається суть пропонованих методів і моделей, змістовно визначається, що саме досліджувалося кожним методом. Вибір методів дослідження повинний забезпечити вірогідність отриманих результатів і висновків, надійність і аргументованість отриманих результатів. Теоретичні відомості повинні розширювати, а не повторювати, викладені у вступі й огляді літератури. У теоретичних роботах розкривають методи й аналітичні моделі розрахунків, розглянуті гіпотези, а в експериментальних – принципи дії і характеристики розробленої апаратури, отриманих експериментально моделей, оцінки похибок вимірювапнь. Раніше опубліковані методи лише перелічуються з указівкою посилання на джерело, у статті детально наводяться тільки пропоновані зміни.

10) Експерименти: лаконічно описуються загальна схема експериментів, використане устаткування і вихідні дані так, щоб будь-який компетентний фахівець міг відтворити експерименти в себе в лабораторії, користаючись лише текстом статті.

11) Результати: подають експериментальні чи теоретичні дані, отримані в роботі, для демонстрації того, що отримано нове рішення проблеми, і що робота є значним кроком вперед у порівнянні з попередніми дослідженнями. Дані подаються в обробленому вигляді (у формі таблиць, графіків, діаграм, рівнянь, фотографій, рисунків) з описом того, що показано на ілюстраціях, з короткими коментарями, що резюмують, статистичними оцінками. Результати повинні бути викладені коротко і чітко, при цьому містити досить інформації для оцінки зроблених висновків, також має бути очевидно, чому для аналізу обрані саме ці дані. У цьому розділі наводяться тільки факти, а їхні аналіз, інтерпретація і зіставлення з аналогами – у розділі "Обговорення". Теоретичні статті містять результати досліджень, виконаних за допомогою таких методів пізнання, як абстрагування, синтез, аналіз, індукція, дедукція, формалізація, ідеалізація, моделювання: спочатку наводяться основні положення, думки, що надалі будуть піддані аналізу з подальшим висновком. Емпіричні статті, використовуючи низку теоретичних методів, в основному спираються на практичні методи вимірювань, спостереження, експерименту і т.п. У статтях, заснованих на обчислювальній роботі, необхідно указати використаний тип кінцевого елемента, граничні умови і вхідні параметри.

12) Обговорення містить аналіз, інтерпретацію, а також оцінки вірогідності і значимості результатів роботи, але не повторює їх. Наводиться порівняння отриманих результатів з аналогічними результатами інших авторів, пояснюються подібність і протиріччя з іншими дослідженнями, вказуються обмеження і пропонується практичне застосування результатів дослідження, обгрунтовується доцільність подальших досліджень. Обговорення повинно бути більш теоретичним, узагальнюючим, абстрактним у порівнянні з результатами.

13) Висновки містять коротке (не більше однієї сторінки) формулювання вирішеної наукової проблеми (задачі), отримані найважливіші наукові і практичні результати, що сприяли рішенню наукової проблеми, висновки і рекомендації щодо наукового і практичного використання отриманих результатів, опис перспектив (напрямків) подальших дослідженнь в цій області. Наукова новизна отриманих результатів викладається аргументовано, коротко і чітко. Кожне наукове положення формулюють, виділяючи ступінь новизни отриманих результатів (вперше отримано, удосконалено, одержало подальший розвиток), основну суть положення і відмінність отриманих результатів від відомих раніше, із вказівкою одержуваного ефекту, результату (що дозволяє підвищити / зменшити ...). До наукової новизни не можна відносити прикладні результати (способи, пристрої, методики, схеми, алгоритми). Практичне значення отриманих результатів становлять відомості про використання результатів досліджень або рекомендації з їх використання. У висновку необхідно навести досягнуті кількісні і якісні показники дослідження, викласти рекомендації з їх використання.

14) Подяки висловлюють вдячність за фінансову, організаційну і технічну допомогу окремим людям (перелічуються поіменно з указівкою посади й організації) і організаціям, а також відбивають зв'язок роботи з науковими проектами, грантами і стипендіями (указують тему і номер реєстрації науково-дослідної роботи, а також джерело фінансування).

15) Додатки наводяться за необхідності і містять додатковий матеріал (проміжні докази, формули і розрахунки, таблиці допоміжних даних). У заголовку додатка наводять відомості про те, що матеріал є додатком. За наявності двох і більш додатків їх необхідно нумерувати великими літерами. У цьому випадку формули, рисунки і таблиці в додатках нумерують із указівкою номера додатка (наприклад, формула (A.2) – друга формула додатка А, табл. Б.1 – перша таблиця додатка Б). Редакція має право використовувати додатки при резензуванні статті, але не публікувати їх.

16) Список літератури містить бібліографічний опис джерел, використаних при підготовці статті, що наводять як нумерований список мовою оригіналу в порядку появи посилань у тексті (т.зв. "ванкуверська числова система" – Vancouver Numerical System). У список літератури включаються тільки ті роботи, що були процитовані у тексті й опубліковані чи прийняті до публікації (в останньому випадку після опису джерела наводять фразу "в печати" / "у друці" / "in press" ). Неопубліковані роботи не включаються до списку джерел, але можуть бути згадані у тексті статті (описуються у виносках). Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних міжнародних (ISO, ГОСТ) і державних (ДСТУ) стандартів з бібліотечної і видавничої справи (http://www.ifap.ru/library/gost/sibid.htm). Назви журналів не повинні скорочуватися. На всі джерела, перераховані у списку літератури, у тексті статті мають бути наведені посилання. Бібліографічний опис кожного джерела має за наявності супроводжуватися його ідентифікатором цифрового об'єкта (DOI – Digital Object Identifier), що  наводиться через пробіл після бібліографічного описа джерела. DOI видань можна знайти на сайті http://www.crossref.org/guestquery/. Бібліографія повинна бути коректною (відповідні результати повинні з'явитися в зазначеній статті), точною (правильний номер (випуск) і номери сторінок, і т.д.), сучасною (описувати останні досягнення у досліджуваному питанні) і історичною (відбивати історію вивчення питання), доступною (не повинна містити посилання на неопубліковані чи недруковані роботи).

17) References (використовується міжнародний стиль офлормлення наукових публікацій АРА).

Редакція залишає за собою право на літературне редагування тексту статті без надсилання повідомлення автору. 

Направляючи статті в журнал "НМТ", автори тим самим приймають на себе повну відповідальність за дотримання авторських прав інших осіб і організацій, точність наведених цитат, даних і ілюстрацій, нерозголошення державної і службової таємниць, висловлюють свою згоду безкоштовна передати редакції журналу права на публікацію, переклад на іноземні мови, збереження і поширення матеріалів статті в будь-якій формі. Автори, що мають наукові ступені, направляючи статті в журнал, тим самим виражають свою згоду безкоштовно виступити як рецензенти статей інших авторів за поданням редакції журналу у встановлений нею термін.