ИЗОТЕРМИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ВЫСОКОУГЛЕРОДИСТОГО КРЕМНИЙСОДЕРЖАЩЕГО АУСТЕНИТА

Автор(и)

  • O. Hesse Эрнст Аббе Фаххохшуле, Німеччина
  • A. Kapustian Запорожский национальный технический университет, Україна
  • V. Yefremenko Приазовский государственный технический университет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15588/.v0i2.99081

Ключові слова:

высокоуглеродистый низколегированный аустенит, кремний, изотермическая обработка, бейнит, прочность, пластичность, твердость

Анотація

Предложен способ упрочнения высокоуглеродистого низколегированного аустенита с сохранением пластических свойств. Образцы стали состава 1,2 % С, 3 % Mn, 2 % Si после закалки от 1000 оС (аустенит, 220 HV) подвергали изотермической выдержке при температуре 250 оС. В результате бейнитного превращения через 8 сут. в структуре присутствует 5 % α - фазы. При этом твердость повышается до 300 HV, сопротивление статическому изгибу увеличивается в 1,5 раза при относительной деформации на уровне 4%.

 

##submission.downloads##

Номер

№ 2 (2014): Нові матеріали і технології в металургії та машинобудуванні

Розділ

Технології отримання та обробки конструкційних матеріалів

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.