ПРИЧИНЫ РАЗРУШЕНИЯ ПОРИСТЫХ ТЕЛ ПРИ ПОЛУЧЕНИИ КОМПОЗИЦИОННЫХ МАТЕРИАЛОВ МЕТОДОМ ИЗОСТАТИЧЕСКОЙ ПРОПИТКИ ИХ ВЯЗКИМИ СРЕДАМИ
DOI:
https://doi.org/10.15588/.v0i2.98683Ключові слова:
пропитка, керамика, математическая модель, вязкая среда, изостат, разрушение.Анотація
На основе математической модели фильтрации вязкоупругих сред в пористых телах под высоким давлением с нагревом и ньютоновского метода определения касательных напряжений рассмотрен способ определения касательных напряжений, возникающих на поверхности пор тела при движении по ним вязкоупругой среды под высоким давлением с нагревом, на различной глубине, при различных условиях нагружения. Для определения величин касательных напряжений предложено использование нелинейного закона Дарси. Рассмотрена задача о влиянии структурной неоднородности пористых тел на величину касательных напряжений, создаваемых течением вязкоупругой среды в порах, и описан механизм разрушения пористых тел в процессе их пропитки под высоким давлением с нагревом.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
-
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
-
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
-
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.