Скінченно-елементний аналіз напружено-деформівного стану еластомерних конструкцій на основі сучасних комп’ютерних технологій

Автор(и)

  • E. Reshevskaya Запорожский национальный университет, г. Запорожье, Україна
  • D. Naumenko Запорожский национальный университет, г. Запорожье, Україна
  • D. Shirokorad Запорожский национальный университет, г. Запорожье, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15588/.v0i1.114235

Ключові слова:

візуалізація числових результатів, метод скінченних елементів, механіка еластомерів

Анотація

У роботі запропоновано інструмент для скінченно-елементного аналізу напружено-деформівного стану еластомерних елементів. Дані для візуалізації розраховуються в програмному комплексі «МIРЕЛА +», який призначений для вирішення задач механіки еластомерів. Аналіз результатів застосовується при проектуванні нових і дослідженні наявних еластомерних конструкцій.

##submission.downloads##

Номер

№ 1 (2017): Нові матеріали і технології в металургії та машинобудуванні

Розділ

Моделювання процесів в металургії та машинобудуванні

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.