ПРОЕКТИРОВАНИЕ ТЕХНОЛОГИЧЕСКИ СВАРИВАЕМОГО ЛИТЕЙНОГО ЖАРОПРОЧНОГО КОРРОЗИОННОСТОЙКОГО НИКЕЛЕВОГО СПЛАВА ДЛЯ ИЗГОТОВЛЕНИЯ ЦЕЛЬНОЛИТЫХ СОПЛОВЫХ АППАРАТОВ

Автор(и)

  • S. Gayduk Запорожский национальный технический университет, г. Запорожье, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15588/.v0i2.100082

Ключові слова:

литейные жаропрочные никелевые сплавы (ЖНС), параметры работоспособности, методика (КРАМ), регрессионная модель (РМ), регрессионное уравнение (РУ), служебные свойства, технологическая свариваемость.

Анотація

По алгоритму разработанной комплексной расчетно-аналитической методики (КРАМ) спроектирован новый литейный жаропрочный коррозионностойкий никелевый сплав ЖС3ЛС-М для изготовления цельнолитых сопловых аппаратов (СА), обладающий жаропрочностью σ40975 = 180–200 МПа на уровне промышленного жаропрочного некоррозионностойкого сплава ВЖЛ12Э, а также технологической свариваемостью и коррозионной стойкостью на уровне промышленного свариваемого коррозионностойкого сплава ЖС3ЛС.

Посилання

Каблов Е. Н. Литейные жаропрочные сплавы. Эффект

С.Т. Кишкина : науч.-техн. сб. к 100-летию со дня рожде-

ния С. Т. Кишкина / Каблов Е. Н. ; под общ. ред.

Е. Н. Каблова. – М. : Наука, 2006. – 272 с.

Каблов Е. Н. 75 лет. Авиационные материалы. Избран-

ные труды «ВИАМ» 1932-2007 / Каблов Е. Н. // Юби-

лейный научно-технический сборник под общ. ред.

Е. Н. Каблова. – М. : «ВИАМ», 2007. – 439 с.

Монокристаллы никелевых жаропрочных сплавов /

[Р. Е. Шалин, И. Л. Светлов, Е. Б. Качанов и др.]. – М. :

Машиностроение, 1997. – 336 с.

Кишкин С. Т. Литейные жаропрочные сплавы на никелевой

основе / Кишкин С. Т., Строганов Г. Б., Логунов А. В. –

М. : Машиностроение, 1987. – 116 с.

Патон Б. Е. Жаропрочность литейных никелевых спла-

вов и защита их от окисления / [Б. Е. Патон, Г. Б. Стро-

ганов, С. Т. Кишкин и др.]. – К. : Наук. думка, 1987. –

с.

Каблов Е. Н. Литые лопатки газотурбинных двигателей

(сплавы, технология, покрытия) / Е. Н. Каблов // Всеро-

сийский научно-исследовательский институт авиацион-

ных материалов, Государственный научный центр Рос-

сийской Федерации. – М. : МИСИС, 2001. – 632 с.

Симс Ч. Т. Суперсплавы II. Жаропрочные материалы

для аэрокосмических и промышленных энергоустано-

вок / Ч. Т. Симс, Н. С. Столофф, У. К. Хагель ; пер. с

англ. : в 2-х кн. : под ред. Р. Е. Шалина. – М. : Металлур-

гия, 1995. – 384 с.

Научные основы легирования жаропрочных никелевых

сплавов, стойких против высокотемпературной корро-

зии (ВТК) / [А. Д. Коваль, С. Б. Беликов, Е. Л. Санчугов,

А. Г. Андриенко]. – Запорож. машиностр. ин-т, 1990. –

с. – (Препринт / КИЕВ УМК ВО; ЗМИ 1990).

Никитин В. И. Коррозия и защита лопаток газовых тур-

бин / Никитин В. И. – Л. : Машиностроение, 1987. –

с.

Химушин Ф. Ф. Жаропрочные сплавы / Ф. Ф. Химу-

шин. – М. : Металлургия, 1969. – 749 с.

Жаропрочные сплавы для газовых турбин. Материалы

международной конференции / [Д. Котсорадис, П. Фе-

ликс, Х. Фишмайстер и др.] ; пер. с англ. под ред.

Р. Е. Шалина. – М. : Металлургия, 1981. – 480 с.

##submission.downloads##

Номер

№ 2 (2016): Нові матеріали і технології в металургії та машинобудуванні

Розділ

Технології отримання та обробки конструкційних матеріалів

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.