ВЛИЯНИЕ Cr, Mn И Ni НА ОБРАЗОВАНИЕ КАРБИДОВ В ВЫСОКОХРОМИСТЫХ ЧУГУНАХ

Автор(и)

  • V. Netrebko Запорожский национальный технический университет, г. Запорожье, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15588/.v0i2.100079

Ключові слова:

чугун, легирование, термообработка, структура, карбиды

Анотація

Целью работы являлся анализ процессов образования карбидов и получение зависимости количества карбидов от содержания в чугуне C, Cr, Mn и Ni. Применение методов математической статистики и активного планирования эксперимента позволило получить зависимость количества карбидов от содержания в чугуне C, Cr, Mn и Ni. Минимальное количество карбидов (6,4 %) образуется при содержании в чугуне 1,1 % C, 25,6 % Cr, 5,4 % Mn и 3,0 % Ni, а максимальное (43,7 %) при 3,9 % C, 11,4 % Cr, 0,6 % Mn и 0,2 % Ni.

Посилання

Гарбер М. Е. Износостойкие белые чугуны / М. Е. Гар-

бер. – М. : Машиностроение. – 2010. – 280 с.

Цыпин И. И. Белые износостойкие чугуны. Структура

и свойства / И. И. Цыпин. – М. : Металлургия. – 1983 –

с.

Gierek A. Zeliwo stopowe jako tworzywo konstrukcyjne /

A. Gierek, L. Bajka. – Katowice : Slask, 1976. – 230 p.

Структурно и неструктурно чувствительные свойства

хромистых чугунов / А. А. Кириллов, В. Д. Белов,

Е. В. Рожкова и др. // Черные металлы-2007. Сентябрь. –

С. 7–1.

Гудремон Э. Специальные стали. / Э. Гудремон. – М. :

Металлургия. – 1966. – Т. 1. – 736 с.

Чейлях А. П. Экономнолегированные метастабильные

сплавы и упрочняющие технологии / А. П. Чейлях. –

Харьков : ННЦ ХФТИ – 2003 – 212 с.

Гиршович Н. Г. Кристаллизация и свойства чугуна в

отливках / Н. Г. Гиршович. – М.-Л. : Машиностроение. –

– 564 с.

Бунин К. П. Основы металлографии чугуна / К. П. Бу-

нин, Я. Н. Малиночка, Ю. Н. Таран. – М. : Металлур-

гия. – 1969. – 416 с.

Нетребко В. В. Особенности процессов образования

карбидов и распределения Cr, Mn и Ni в белых чугунах /

В. В. Нетребко // Литье и металлургия. – 2015. – № 3. –

С. 40–46.

Волчок И. П. Влияние легирования и термической об-

работки на распределение элементов и свойства высо-

кохромистых чугунов / И. П. Волчок, В. В. Нетребко //

Научный вестник донбасской машиностроительной ака-

демии. – 2015. – № 3 (18Е). – С. 52–59.

Нетребко В. В. К вопросу образования карбидов Fe3C

и Fe7C3 в высокохромистых чугунах / В. В. Нетребко //

Наука та прогрес транспорту. – 2016. – № 3(63). –

С. 138–147.

Малахов А. И. Основы металловедения и теории кор-

розии / А. И. Малахов, А. П. Жуков. – М. : Высшая

школа. – 1978. – 192 с.

Нетребко В. В. Особенности термической обработки

высокохросмистых чугунов легированных Mn и Ni /

В. В. Нетребко, И. П. Волчок // Нові матеріали і техно-

логії в металургії та машинобудуванні. – 2016. – № 1. –

С. 53–57.

Нетребко В.В. Влияние химического состава высокохромистых чугунов на обрабатываемость резанием /

В. В. Нетребко // Наука та прогрес транспорту. – 2016. –

№ 1. (61). – С. 122–130.

##submission.downloads##

Номер

№ 2 (2016): Нові матеріали і технології в металургії та машинобудуванні

Розділ

Структуроутворення. Опір руйнуванню та фізико-механічні властивості

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.