ТЕРМОДИНАМІЧНА РІВНОВАГА В СИСТЕМІ V-O-C МЕТАЛІЗАЦІЇ ВАНАДІЙВМІСНОЇ ОКСИДНОЇ СИРОВИНИ

Автор(и)

  • A. S. Petryschev Національний технічний університет, м. Запоріжжя, Україна
  • S. M. Grygor’ev Національний технічний університет, м. Запоріжжя, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15588/.v0i1.98129

Ключові слова:

термодинамічний баланс, вуглецевотермічне відновлення, окалина, тугоплавкі легувальні елементи, ванадій.

Анотація

Розроблено схему термодинамічної рівноваги в системі V-O-C стосовно до технології металізації ванадійвмісної оксидної сировини. Виконаний аналіз термодинамічних закономірностей вуглецевотермічного відновлення, який свідчить про велику ймовірність паралельного протікання реакцій карбідоутворення й підтверджує надто низьку ймовірність одержання безвуглецевого продукту в цих системах. При цьому не виключається можливість утилізувати ванадійвмісну металооксидну сировину при виготовленні марок сталі, де немає жорстких обмежень за вуглецем.

 

##submission.downloads##

Номер

№ 1 (2010): Нові матеріали і технології в металургії та машинобудуванні

Розділ

Моделювання процесів в металургії та машинобудуванні

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.