УДАРНА СТІЙКІСТЬ ПРИ ШВИДКІСНИХ УДАРНИХ НАВАНТАЖЕННЯХ СКЛОПЛАСТИКІВ ІЗ ЕПОКСИДНОЮ МАТРИЦЕЮ

Автор(и)

  • L. R. Vishnyakov Інститут проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича НАН України, м. Київ, Україна
  • A.V. Neshpor Інститут проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича НАН України, м. Київ, Україна
  • A. V. Maznaya Інститут проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича НАН України, м. Київ, Україна
  • B. M. Sinayskiy Інститут проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича НАН України, м. Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15588/.v0i1.98117

Ключові слова:

композиційний матеріал, полімерна матриця, склопластик, епоксидне зв’язуюче, ударна стійкість

Анотація

Досліджено вплив співвідношення олігомер/отверджувач в епоксидному зв’язуючому на механічні властивості та ударну стійкість склопластиків при високошвидкісному ударному навантаженні. Показано, що збільшення вмісту отверджувача в епоксидному зв’язуючому (до 20 мас. %) збільшує ударну в’язкість композитів.

 

##submission.downloads##

Номер

№ 1 (2010): Нові матеріали і технології в металургії та машинобудуванні

Розділ

Конструкційні і функціональні матеріали

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.