ОСОБЛИВОСТІ ЕЛЕКТРОКОНТАКТНОГО ЗВАРЮВАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ СТАЛЕЙ РІЗНОЇ ТОВЩИНИ
DOI:
https://doi.org/10.15588/1607-6885-2024-4-2Ключові слова:
зварні з’єднання, феритна структура, мартеситоферитна структура, технологічні та механічні властивості, корозійностійкі сталі.Анотація
Мета роботи. Оцінка можливостей електроконтактного зварювання листових корозійностійких сталей різного фазового складу та товщини.
Методи дослідження. З метою визначення особливостей електроконтактного зварювання листових корозійностійких сталей різних структурних класів проведено порівняльний аналіз режимів точкового та роликового зварювання аналізованих сталей з урахуванням їхньої товщини та комбінації марок у зварному з’єднанні, а також наявного зварювального обладнання. Тому в цих дослідженнях застосували експериментальні способи добірок параметрів режимів зварювання, основними з яких був зварювальний струм Тзв, зусилля стиснення електродів Fзв і тривалість імпульсу зварювального струму tзв. Визначення міцності зварювальних швів визначали стандартними методами.
Отримані результати. Обґрунтовано вибір режимів зварювання корозійностійких сталей різного фазового складу з урахуванням їхньої товщини та комбінації марок. Досліджені сталі мартенситоферитного класу 06X18ч, 08Х18ч та феритного класу 03Х18ТБчГР, 05X18ТФч, 08X18Т1 придатні до електроконтактного зварювання без обмежень.
Наукова новизна. Встановлені режими електроконтактного зварювання та товщини листових корозійностійких сталей різного фазового складу на структуру та механічні властивості зварних швів однорідних і різнорідних марок сталей.
Практична цінність. Показано, що структура і механічні властивості зварних швів як однорідних, так і різнорідних хімічних складів спеціальних сталей відповідають вимогам їхнього застосування для різного функціонального призначення.
Посилання
Mishchenko V. (2003). Metallurgical aspects of the production of chromium-nickel steels with low car-bon contents. Foundary Jornal of Polish Foundrymen's Technicsl Association, 3, 326–329.
Desu R.K., Krishnamuthy N.H., Balu A., Gupta A.K., Singh S.K. (2016). Mechanical properties of Austen-itic Stainless Steel 304L and 316L at elevated tempera-tures. Materials Research and Technology, S(1), 13–20. https://doi.org/10.1016/j.jmrt.2015.04.001
Wärner H., Calmunger M., Chai G., Johansson S., Moverare J. (2019). Thermomechanical fatigue behaviour of aged heat resistant austenitic alloys. Fatigue, 127, 509-521. https://doi.org/10.1016/j.ijfatigue.2019.06.012
Drápala J., Kostiuková G., Losertoá M. (2018). In-fluence of heat treatment on microstructure and mechani-cal properties of SUS 316L alloy (Conference Paper). METAL 2018 – 27th International Conference on Metal-lurgy and Materials, Conference Proceedings, 1527-1532.
Akio Fuwa, Satoru Takaya (2005). Producing ti-tanium by reducing TiCl2 – MgCl2 mixed salt with mag-nesium in the molten state. JOM Journal of the Minerals, Metals and Materials Society, 57, 10, 56–60.
Patent 100650 Ukraine. MPK S 22 S 38/02. Zharomitsna koroziinostiika stal [Zharomitsynaya corro-sion-resistant steel] / V.H. Mishchenko, N.O. Yevsieieva, O.P. Liutyi [et al.] – № 100650; zaiavl. 17.02.12; opubl. 10.01.13, 1, 4.
Stainless steel grades. – Available at: https://www.outokumpu.com/products
Nesterenko S. (2020). Koroziina tryvkist novykh austenitno-ferytnykh stalei v ahresyvnykh seredovyshchakh koksokhimichnykh zavodiv. XV Mizhnarodna konferentsiia «Problemy korozii ta protykoroziinoho zakhystu konstruktsiinykh materialiv». Lviv, 337–341.
Sheliahin V.D., Bernatskyi A.V., Siora O.V., Kurylo V.A., Suchek O.M. (2020). Rozrobka dystantsiino kerovanoho obladnannia ta tekhnolo-hii lazernoho zvar-iuvannia dlia remontu i vidnovlennia pratsezdatnosti parohene-ratoriv AES. Avtomatychne zvariuvannia, 12, 30–36. ttps://doi.org/10.37434/as2020.12.04
Isabela A. Ligabo, Vagner Braga, Caroline C. A. Ferreira, Rafael H. M. Siqueira, Julio C. Lourenço, Anto-nio J. Abdalla and Milton S. F. Lima (2022). Microstruc-ture and Corrosion Behavior of AISI 316 Steel Layers Deposited on AISI 347 Steel Substrate by Laser Metal Deposition. Metals, 12(12), 2161. https://doi.org/10.3390/met12122161
Mishchenko V., Loskutov S., Kripak A. (2022). Determining the thermoplastic deformation mechanism of titanium reduction reactors and recommendations to increase the reactor service life. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (7-119), 14–20. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.265577
Mishchenko V. G., Bielikov S. B., Klimov O. V., Kripak A. O., Tonko-noh D. M., Korniienko V. V., Kharchenko A. O. (2023). Stvorennia spetsialnoho kon-struktsiinoho materialu meto-dom prokatuvannia asyme-trychnykh paketiv dlia vyrobiv podviinoho pryznachennia. New Materials and Technologies in Met-allurgy and Mechanical Engineering, 2, 32–37. DOI: 10.15588/1607-6885-2023-2-5
Dhivyasri G., Sudha R. (2018). Optimization of AISI 316 materials mechanical properties for CMT appli-cation. Mechanical Engineering and Technology, 9(11), 1269–1279.
Roussel M., Sauvage X., Perez M., Magné D., Hauet A., Steckmeyer A., Vermont M., Chaise T., Couvrat M. (2018). Influence of solidification induced composi-tion gradients on carbide precipitation in FeNiCr heat resistant steels. Materialia, 4, 331–339. https://doi.org/10.1016/j.mtla.2018.10.010
David A. Collins., Emily L. Carter, Timothy G. Lach, Thak Sang Byun (2022). A comprehensive study of the effects of long-term thermal aging on the fracture resistance of cast austenitic stainless steels. Nuclear En-gineering and Technology, 54(2), 709–731. https://doi.org/10.1016/j.net.2021.08.022
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
