ВПЛИВ ЗОВНІШНЬОГО ТИСКУ ТА ЛЕГУВАННЯ МІДДЮ НА СТРУКТУРОУТВОРЕННЯ ТА ВЛАСТИВОСТІ КОМПАКТІВ, СПЕЧЕНИХ НА ОСНОВІ ШВИДКО ОХОЛОДЖЕНИХ СПЛАВІВ Nd-Fe-(C,В)-Cu
DOI:
https://doi.org/10.15588/.v0i1.114147Ключові слова:
спікання, метастабільна фаза, перитектоїдне перетворення, зовнішній тиск, коерцитивна сила, залишкова індукціяАнотація
У роботі досліджувалися структурно-фазові перетворення у процесі вакуумного спікання плівок сплавів Nd20Fe70-xB0,5C9,5Cux, отриманих гартуванням із рідкого стану. Перед спіканням плівки ущільнювали під прессом (зовнішній тиск 0,5МПа, 3МПа, 6МПа) та в стиснутому стані поміщали у вакуумну піч. Плівки у вихідному стані були аморфними або аморфно-кристалічними з метастабільною фазою Nd2Fe14С та зародками метастабільної фази NdCu2. При спіканні відбувається кристалізація аморфної складової та ріст метастабільної фази Nd2Fe14С за рахунок перитиктоїдного перетворення (Fe + Nd2Fe17 +Nd4FeC6 ↔ Nd2Fe14С). Збільшення вмісту міді у сплаві прискорює перитектоїдне перетворення. Підвищення зовнішнього тиску сприяє ущільненню компактів, оптимізації стркутури та зростанню їх магнітних властивостей (Нс, Br) після відпалу.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.